14.05.2019. О 14.30 в аудиторії В-301 кафедри Вищої та прикладної математики (в рамках Інституту культури) проведений плановий захід присвячений Дню пам’яті та примирення.
І частина – вірші на воєнну тематику
ІІ частина – пісні воєнних років
Пройшло уже 74 роки з того моменту, коли силами Радянської армії була здобута така бажана Перемога. Перемога над фашистами, які згубили більше 56 млн. людей на Землі. Лише в Україні було розстріляно й закатовано понад 8 млн. мешканців. Вірш Муси Джаліля «Варварство» якраз і описує один із найстрашніших злочинів перед людством тогочасної Германії. (Прочитала Слава Куценко)
Продовженням теми фашистського насилля над мирними жителями та мужності і відваги його захисників є вірш Анатолія Безіменського «Двоє і смерть» (Прочитали Сніжанна Кудренко, Олексій Куценко,Валерій Попонов)
Наш земляк – одеський письменник і поет, що пройшов усю війну в якості воєнного кореспондента написав багато творів під час невеликих перерв між боями, у тому числі про героїчну оборону нашого рідного міста. Неодноразово через його творчість проходить тема любові, вірності, сім’ї, людяності у ті страшні часи. Але реальний «Відкритий лист» Костянтина Симонова , який був відправлений з фронту людині, що забула або ніколи взагалі немала перекислених високих почуттів демонструє якраз протилежні якості, що нажаль також зустрічались у воєнні часи. (Прочитала Вітюк А.В)
Хоч і невимовно важко було на фронті нашим бійцям, але без гумору не обходиться жоден відпочинок. Учасник боїв, тяжко поранений в голову, і внаслідок ставший сліпим, незрівняний поет Едуард Асадов написав жартівливого вірша «В землянці» (Прочитав Валерій Попонов) 
Ще один вірш Едуарда Асадова «Бенгальський тигр» представлений, як алегорія нашому теперішньому становищу на Сході. Цим твором ми стверджуємо, що назад країна не повернеться і жодному разі. Свободу і незалежність до кінця відстоюватимемо своєю ж кров’ю і таки буде колись вільною наша люба Україна! (Прочитав Олексій Куценко)
А поки наші загарбники не зрозуміють що ця війна, сучасна війна, однаково ні до чого не приведе, що вони лише знищують людей, нічим не винних перед ними людей – своїх же братів і сестер,як пише у вірші Діна Терещенко «Наснилося мені» , поки вони не навчаться людяності – не буде примирення і спокою на нашій землі. (Прочитала Сніжанна Кудренко)
Вірш Вадима Шефнера «Воїн» підводить підсумок І частині Дня пам’яті подвига наших дідів та прадідів, а їх з кожним роком, на жаль, тпає все менше. Але про них ми з гордістю можемо сказати: «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!» (Прочитала Слава Куценко)
І частину Дня пам’яті підготувала і провела куратор гр. А-30 доц. каф. ВтаПМ Вітюк А.В., виступали вихованці Дитячого будинку сімейного типу Вітюк А.В. та студентка гр. ЕМ-191 Коваленко Юлія зі своїм власним віршем «Пам’ять».
